Вільногірська міська рада — офіційний сайт

18 травня - День памяті жертв геноциду кримськотатарського народу

18.05.2022

ДО ЄДИНОГО ДНЯ ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Допоки Крим окупований, кримськотатарський народ знову під загрозою 

 Допоки Крим окупований, кримськотатарський народ знову під загрозою – голова УІНП Антон Дробович

Щорічно 18 травня в Україні вшановують пам’ять понад 200 000 кримських татар, яких радянська влада примусово вивезла з Криму в 1944 році. Внаслідок насильницької депортації вони втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу.

Головна хвиля депортацій відбулася 18–20 травня 1944 року. Офіційно радянська влада обґрунтувала свої дії звинуваченням всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Заборона кримським татарам повертатись на батьківщину діяла до 1989 року. А по-справжньому їхнє повернення стало можливим лише після відновлення Україною незалежності в 1991 році.

«Ця злочинна акція забрала життя десятків тисяч людей і ледь не призвела до втрати батьківщини цілим народом. Московські вожді – як тоді, так і зараз – намагаються на підставі надуманих звинувачень «розв'язати національне питання», де-факто вчиняють немотивовану агресію та геноцид. З 2014 року в результаті злочинної тимчасової окупації Кримського півострова російське керівництво знову повернулося до переслідування, дискримінації та незаконного насильства проти кримськотатарського народу. Єдиний спосіб це припинити – якнайшвидше вигнати окупантів та відновити суверенітет України над Кримом. До того ж часу пам’ять про історію кримських татар, як, власне, і їх життя, в окупації перебувають під серйозною загрозою», – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Кримські татари, які залишилися в Криму, з початком російської окупації зазнають переслідувань:

  • у 2016 році підконтрольний Росії так званий «Верховний суд Криму» заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу;

  • за даними Кримськотатарського ресурсного центру на 2021 рік, налічується 230 політичних в’язнів з окупованого Криму, з них 162 – представники кримськотатарського народу;

  • від початку окупації півострова з'явилися й випадки насильницьких зникнень кримських татар – активістів і всіх незгодних з новим режимом. Загалом зафіксовано 43 таких випадки. Про долю 15 викрадених досі нічого невідомо.

Детальніше про злочини окупанта в Криму – у  Віртуальному музеї російської агресії:

18 травня відбудуться онлайн та офлайн вшанування пам’яті жертв геноциду кримських татар. Зокрема, Міжнародний мітинг пам’яті, покази документальних фільмів. Детальну програму меморіальних заходів опублікував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Історична довідка

13 травня 1944 року армія нацистської Німеччини відступила з Криму, й півострів перейшов під контроль радянської влади. За наказом з Москви бійці НКВД зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на півострові, та відправили в бік Узбекистану.

Офіційною причиною примусового вивезення стало звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Хоча близько 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії. Серед справжніх причин дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.

Більшість вивезених потрапили до Узбекистану і в сусідні з ним райони Казахстану й Таджикистану. Вони опинилися у так званих спецпоселеннях, які швидше нагадували трудові табори. Депортованих використовували як дешеву робочу силу. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих.

Режим спецпоселень для кримських татар діяв до епохи хрущовської десталінізації – другої половини 1950-х. Тоді радянський уряд пом’якшив для них умови життя, але не зняв обвинувачення в державній зраді. Діти переселенців могли отримати освіту російською або узбецькою мовою, але не кримськотатарською. До 1957 року були заборонені будь-які публікації цією мовою. З Великої радянської енциклопедії вилучили статтю про кримських татар. Цю національність також заборонили вписувати в паспорт. Заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла до 1989 року.

Детальніші інформаційні матеріали


« Повернутись