Почесні громадяни

 

 

АТОЯН ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ 

 

   Протягом майже двох десятиліть очолював відділ робітничого постачання Вільногірського гірничо- металургійного комбінату. Зробив великий внесок  у розвиток мережі  продовольчих магазинів в місті, будівництво овочесховища, нової продовольчої бази з холодильними камерами, цеху безалкогольних напоїв.

   Був організатором підсобного господарства Вільногірського ГМК. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

АШОВА ГАЛИНА ПАВЛІВНА

 

  Багато років працює медичною сестрою КП «Вільногірська центральна міська лікарня». Вольова, цілеспрямована жінка, наполеглива в досягненні поставленої мети, має чудові організаторські здібності. Брала активну участь у вирішенні питання про надання місту Вільногірськ статусу обласного підпорядкування.  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

 

 

БІЛОГАЙ ПАВЛО ДМИТРОВИЧ 

 

   За фахом інженер-технолог, працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті технологом, головним інженером збагачувальної фабрики. Талановитий винахідник, разом з однодумцями створив і впровадив нові ефективні апарати для гравітаційного збагачення руд. Очолював підприємство «Кольорові метали».

     Завдяки створеному конусному агрегату підприємство не має аналогів у світі. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

БІЛЯКОВА ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА

 

   Відомий у місті лікар акушер-гінеколог. В медицині пропрацювала близько 50 років. В  1962 році, у період бурхливого розвитку міста і гірничо-металургійного комбінату, призначена на посаду завідуючої акушерсько-гінекологічною службою новозбудованої лікарні.

  Понад 10  років була єдиним оперуючим гінекологом в місті. З  1967 по 1970 роки акушерсько-гінекологічна служба  була школою передового досвіду всього Радянського Союзу.  Очолювала Раду  ветеранів медичних працівників міста. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

 ВАРЕН ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ

 

    Перший директор  Вільногірського  гірничо- металургійного комбінату та будівничий міста. 25 років віддав комбінату і місту.   Лауреат Державних премій СРСР та України за досягнення в науковій діяльності. Під його керівництвом Вільногірський ГМК став одним з найпотужніших підприємств гірничодобувної промисловості, а робітниче селище перетворилося в сучасне місто. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році (посмертно).

 

ЄЛІЗАРОВ ЄВГЕНІЙ ПАВЛОВИЧ 

 

   Організатор  та директор заводу електровакуумного скла (нині –ТОВ «Вільногірське скло»). Вніс великий особистий вклад в будівництво, становлення й розвиток заводу. Умілий керівник, людина великої душі, до останніх днів життя працював на посаді керівника заводу Кінескопи для кольорових телевізорів, кольоророзподільні маски, екрани, кришталь – все це принесло славу нашому місту.  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році (посмертно).

 

МАМОНТОВ ВОЛОДИМИР  ДЕМ’ЯНОВИЧ

 

   З 1959 року працював начальником  будівельного управління  №1, яке  займалося  будівництвом  гірничо- збагачювального  комбінату  та  житла  в 

робітничому  селищі  Вільногірськ.  В  1960  році  очолив  трест  “Дніпрометалургбуд”. Під  його  керівництвом селище Вільногірськ  виростало  та  перетворювалося на  місто. Був  знаючим  спеціалістом, бо  побував  на  будовах  Волгограду, Дніпропетровська, Кривого Рогу, вимогливим керівником, людиною з  виключними  організаторськими  здібностями. Трест  “Дніпрометалургбуд”  на  чолі  з  В.Д.Мамонтовим  одночасно  споруджував  і  комбінат, і  житло  (вул. Ленінського  Комсомолу, Дніпровську (нині  Варена), Жовтневу). 

   Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році (посмертно).

 

 СЕМЕНОВ МИХАЙЛО КИРИЛОВИЧ 

 

Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті старшим  інженером по обладнанню, начальником постачання, заступником директора з комерційної діяльності, начальником відділу збуту. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

СОКОЛОВ ВОЛОДИМИР ІННОКЕНТІЙОВИЧ

 

   Другий директор Вільногірського гірничо- металургійного комбінату. Талановитий інженер. Під час його керівництва комбінатом гірничо- металургійний комплекс отримав довготривалі державні кредити,  це дало змогу провести повне переоснащення технологічних ліній, які дотепер дають виробництву економічний ефект. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році (посмертно).

 СОЛОВЙОВ ЛЕОНІД КИРИЛОВИЧ 

 

   Заслужений працівник сфери послуг України, директор Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, дійсний член Євразійської академії телебачення та радіо, член Спілки журналістів України. Має 5 запатентованих винаходів. Працював в оборонній галузі, брав участь у підготовці виробництва з випуску технічних засобів радіолокаційних станцій систем попередження про ракетний напад, протиракетної і протикосмічної оборони, контролю космічного простору, створенні виробничих потужностей та організації будівництва заводів, у тому числі Вільногірського заводу електровакуумного скла. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

ТАРАСЕНКО ІВАН ДМИТРОВИЧ 

 

   Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював топографом у геолого-розвідувальній експедиції з розвідки Самотканського родовища. Нагороджений премією "За первооткрывательство", орденами СРСР та Болгарії.

У 1999 році Указом Президента України нагороджений орденом "За мужество".  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

УСТЕНКО ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ 

 

   Видатний лікар-хірург нашого міста. Стаж роботи за фахом –  37 років. З 1980 року по 2008 рік працював на посаді завідувача хірургічно-травматологічного відділення  Вільногірської центральної міської лікарні. Має великий досвід роботи у невідкладній хірургії, володіє широким діапазоном невідкладних оперативних втручань з питань гострих хірургічних захворювань. За високий професіоналізм та відданість своїй справі, вміння творити добро та особистий внесок в організацію хірургічної допомоги населенню м.Вільногірськ у 2002 році присвоєно звання "За заслуги перед містом".

 

ЧЕРНОВ ІВАН КИРИЛОВИЧ 

 

Понад 30 років очолював Вільногірський завод залізобетонних виборів, депутат Вільногірської міської ради кількох скликань. Нагороджений медалями «За доблестный труд», «Ветеран праці», ювілейними медалями СРСР та України. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

ЧИРВА НАДІЯ ЙОСИПІВНА 

 

   Бібліотечний працівник вищої категорії. Стаж роботи за фахом 50 років. Понад  30 років директор зразкового історико-краєзнавчого музею загальноосвітньої школи №5 на громадських засадах. Керувала всіма, без винятку,  експедиційними загонами по рідному краю. Постійний редактор і ведуча рубрики міського радіомовлення "Часопис рідного краю", "Літопис нашої біди". Нагороджена грамотою Міністерства культури СРСР та УРСР, почесною грамотою обласного управління освіти і науки, медаллю "Ветеран праці". У 2010 році ім’я Чирви Н.Й. занесено до першого випуску Великої міжнародної енциклопедії «Кращі люди України». Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

 

 

ЯРОВИЙ ВІКТОР ДАВИДОВИЧ 

  

   Працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті понад 50 років,  з 1962 року, коли на комбінаті було створено геологічну службу у складі буровиків і геологів, які розвідували родовище з першої свердловини. Спочатку працював дільничним геологом, потім геологом  рудника, начальником геологорозвідувальної партії, а з 1999 року - головним геологом комбінату. Користується незаперечним авторитетом та повагою всього колективу комбінату, Ветеран праці, занесений до Книги Пошани комбінату, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2002 році.

 

ШЕВЧЕНКО НАДІЯ МИНІВНА  

 

   Засновниця і перший начальник Вільногірського вузла зв’язку. Під її безпосереднім керівництвом облаштовано перше в місті  відділення пошти. Створила складну сучасну структуру вузла зв’язку: пошта, переговорний пункт,телеграф, радіовузол, на базі якого було відкрито школу передового досвіду. Одна з перших  депутатів міської ради за підсумками  виборів  1960 року. Нагороджена медалями «За доблестный труд», «Ветеран праці»,«Захиснику Вітчизни». Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2003 році.

 

 

АЛЕКСЕНКО ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ 

 

   Свою трудову діяльність розпочав 1989 року у Вільногірській центральній міській лікарні. Працював на посаді лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації, потім завідуючим акушерсько-гінекологічним відділенням, а з 1993 року – головним лікарем  Вільногірської центральної міської лікарні. З 2002 року по 2006 рік завідувач міського відділу охорони здоров"я. Депутат Вільногірської  міської ради двох скликань, депутат Дніпропетровської обласної ради ХХІІІ скликання.  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2004 році.

ШУРИГІН ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ 

 

   Голова Ради Вільногірської міської організації ветеранів України з 1999 по 2011 рік. З 1968 по 1993 рік директор Вільногірського АТП -21267 АТП. Єдине підприємство Мінавтотранспорту, колективу якого  присвоєно звання Колективу Комуністичної праці. З 1994 по 1998 рік голова Вільногірської міської Ради народних депутатів. За час трудової  діяльності був нагороджений медалями за трудову діяльність, орденом "Трудового Красного Знамени", срібною медаллю ВДНГ, грамотами та  подяками від облдержадміністрації та обласної ради.  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2004 році. 

ЗЕЛІКОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ

 

   Працював заступником директора з виробництва – головним геологом ТОВ ІІ «Кольорові метали». Брав участь в роботі державної комісії по вибору місця будівництва гірничо-металургійного комбінату і міста весною 1956 року. Перший головний геолог Вільногірського гірничо-металургійного комбінату.

Засновник та керівник   школи геологів – експлуатаційників, зробив великий внесок  в оптимізацію ряду проектних та виробничих рішень по розробці родовища. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2006 році.

 

 

КАСЬЯН ВІКТОР ЯКОВИЧ 

 

   Видатна людина нашого міста, яка зробила значний внесок у розвиток Вільногірська. Почав працювати у місті з 1979 року, пройшов довгий  трудовий шлях на гірничо-металургійному комбінаті. З 1986 року голова виконавчого комітету Вільногірської міської ради протягом двох скликань. Ініціатор створення ради директорів підприємств, ради голівпрофспілкових та партійних комітетів підприємств, організацій,  установ. У 1990 році ініціював питання про надання місту Вільногірськ статусу обласного підпорядкування. Депутат Вільногірської міської ради V скликання.   Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2006 році.

ЛИГУН ПЕТРО МАКСИМОВИЧ 

 

  З 1967 року по час смерті (1985 рік) працював у спортивному комплексі Вільногірського гірничо-металургійного комбінату.  Виховав першого майстра спорту Радянського Союзу з класичної боротьби в м.Вільногірську та більше десяти кандидатів в майстри спорту, багато молодих спортсменів отримали спортивні розряди. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2006 році (посмертно).

МАЙОРОВ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

 

   Працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті     40 років. Пройшов шлях від  старшого геодезиста до головного маркшейдера. За час роботи подав вісім раціоналізаторських пропозицій, одна з яких запобігла затопленню балок навколо міста та покращила роботу міського водопостачання. За  досягнуті успіхи у розвитку народного господарства нагороджений "Бронзовой медалью" ВДНГ, У 1999році нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни". Активний учасник громадської діяльності трудового колективу підприємства та міста, зараз час на заслуженому відпочинку. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2006 році.

 

ТУРЧЕНКО ІВАН ФЕДОРОВИЧ

 

  Ветеран Великої вітчизняної війни. Нагороджений орденами "Отечественная война", "Богдана Хмельницкого", медалями "За боевые заслуги", "За взятие

Берлина", "За Победу перед Германией 1941-1945г.г.". На будівництві житла та об’єктів міста Вільногірська пропрацював понад 30 років. Має багато подяк та заохочень, від імені Президії Верховної Ради СССР за трудові заслуги на будівництві міста нагороджений медаллю "Ветеран праці".  З 1999 року член Ради Вільногірської міської організації ветеранів Дніпропетровської області. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно  у 2006 році.

 БІЛЕНКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

 

   Заступник  генерального директора з соціальних питань та зв’язків з громадськістю Вільногірського гірничо- металургійного комбінату. На комбінаті працює з 1973 року. З 1991 по 2002 рік працював на посаді комерційного директора комбінату. За його участі комбінат зберіг соціальну інфраструктуру. Депутат Вільногірської міської ради трьох скликань. Неодноразово нагороджувався грамотами комбінату та Вільногірської міської ради. У 2006 році нагороджений відзнакою Дніпропетровської обласної ради - знаком "За розвиток місцевого самоврядування".  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2008 році.

 

ЗЕЛЕНСЬКИЙ МИКОЛА  АНДРIЙОВИЧ 

 

  Активний громадський діяч в галузі освіти міста. Трудову діяльність розпочав в 1969 році вчителем географії, у 1978 році призначено директором ЗОШ № 3, на займаній посаді проявив неабиякі здібності управлінця, організатора. Нагороджений нагрудними знаками "Отличник просвещения СССР" і "Відмінник освіти України". У 1990 році став першим завідуючим відділу освіти міста, який очолював протягом 10 років. Організував діяльність різних ланок відділу освіти, забезпечив їм матеріальну базу, заклав основи роботи освітньої галузі міста на перспективу. Після виходу на пенсію, продовжував працювати на освітянській ниві, навчав молодих робітників Вільногірського гірничо-металургійного комбінату.  Зараз – на заслуженому відпочинку. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2008 році.

МЕДВЕДЕЦЬКА НЕЛЯ ЗОТІВНА 

 

  Активний діяч в області охорони здоров’я. Працює у Вільногірській центральній міській лікарні понад 30 років. З 1978 року по теперішній час завідуюча інфекційним відділенням. За роки трудової діяльності неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками за високий професіоналізм та відданість своїй справі, за активну громадську позицію, вміння творити добро та особистий внесок в організацію надання допомоги населенню міста Вільногірськ. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2008 році.

 

КРИВКІН ГЕННАДІЙ ФЕДОРОВИЧ

 

  Депутат міської ради чотирьох скликань. Понад 40 років працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Почав трудову діяльність на комбінаті слюсарем,  займав посади майстра, начальника дільниці з ремонту технологічного обладнання ремонтно- механічного цеху, начальника управління механізованого ремонту, начальника спеціалізованого управління ремонту та монтажу, яке очолював до виходу на пенсію. Неодноразово обирався членом комісії профспілкової організації комбінату, брав активну участь у проведенні шефських заходів по ремонту та утриманню дитячих дошкільних закладів, шкіл та інших об’єктів міста.  Звання «За заслуги перед містом» присвоєно  у 2009 році.

 

 

ЗІНЧЕНКО  ІВАН  ІВАНОВИЧ

 

   Ветеран Великої Вітчизняної війни, відповідальний управлінець відділу кадрів геолого-розвідницької експедиції, яка у 1956 році відкрила поклади корисних  копалин для кольорової металургії у нашій місцевості. З 1969 по 1987 роки директор Вільногірської загальноосвітньої школи №4, брав активну участь у завершенні будівництва школи. Під його керівництвом колектив школи неодноразово нагороджувався  грамотами та дипломами  за досягнення у навчально-виховній роботі. Відзнакою  «За заслуги перед містом» нагороджено у 2010 році (посмертно).

БАРАНОВ ЮРІЙ ДМИТРОВИЧ

 

   Генеральний директор філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» з 2002 по 2011 рік. Вільногірський гірничо-металургійний комбінат і його генеральний директор неодноразово ставали лауреатами та переможцями як українських, так і зарубіжних виставок, номінацій і конкурсів. Завдяки вмілому керівництву, підприємство залишається одним з небагатьох стабільно працюючих виробництв країни. Нагороджений орденом України "За заслуги" ІІІ ступеня, у 2010 році присвоєно почесне звання "Людина року міста Вільногірськ"  у номінації «Гордість міста», нагороджено відзнакою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації "За розвиток регіону". Відзнакою «За заслуги перед містом» нагороджено у 2011 році.

 

 

РУСАК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

 

   Директор з питань економіки та фінансів філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН», депутат Вільногірської міської ради 5-го і 6-го скликань, голова постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, а також голова комісії з погашення заборгованості підприємств паливо-енергетичного комплексу, з питань проведення конкурсу банківських установ для розміщення тимчасово вільних коштів міста, член комісії з питань розгляду тарифів на житлово-комунальні послуги, цін та ціноутворення у місті при виконавчому комітеті Вільногірської міської ради. Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2012 році.

 

ШАКІНА ВАЛЕНТИНА КУЗЬМІВНА

Понад 30 років віддала профспілковій роботі на заводі «ЕКМА». У  період реструктуризації та приватизації заводу приклала всі зусилля, організаторські здібності для збереження у місті підприємства та його трудового колективу. Нагороджена вищою нагородою Федерації профспілок України «Профспілкова відзнака», нагрудним знаком «Профспілкова звитяга» та Профспілковою Нікою у номінації «Краща жінка-лідер профспілок України». До 20-річчя Незалежності України занесена у книгу «Велич та пошана України».

Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2015 році.

 

 

ВОЛОЩУК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

З 1962 по 2002 рік працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Депутат Вільногірської міської ради 4-х скликань, міський голова Вільногірська з 2002 по 2006 рік. Громадсько-політична газета «Вільногірськ», Алея Слави, нова зона відпочинку поблизу ПКіС «Металург», реконструкція залізничного вокзалу, створення меморіального комплексу на честь Перемоги, встановлення пам’ятника Т.Г.Шевченку – далеко не повний перелік справ, зроблених на благо м.Вільногірськ.

Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2016 році.

 

ШИЯН ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

Присвятив своє життя образотворчому мистецтву та педагогічній діяльності. З невичерпною енергією і творчим натхненням брав участь у культурному житті міста і області. Художньо-естетичне оформлення майстром школи мистецтв, дитячої музичної школи, розробка і виконання проекту «Меморіальний комплекс – Могила невідомого солдата та монумент воїнам 273 гвардійського стрілецького полку» в м.Вільногірськ, талановито розписаний алтар у храмі Іоанна Предтечі назавжди увійдуть у скарбницю історії і пам’яті нашого міста.

Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2016 році.

 

СОКІЛ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

Генеральний директор філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» з 1991 по 2001 рік. Працював на комбінаті понад 35 років, пройшов шлях від слюсаря до генерального директора. Міський голова м.Вільногірськ у 2006-2008 роках, депутат обласної ради кількох скликань. Доктор технічних наук, лауреат державної премії в галузі науки і техніки, занесений до «Золотої книги ділової еліти України», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, «Золотим знаком» Союзу промисловців і підприємців України.

Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2017 році.

 

МЕЛЬНИК АНАТОЛІЙ МАКСИМОВИЧ

Протягом своєї трудової діяльності Мельник А.М. проявив себе активним діячем міста Вільногірськ, брав активну участь у суспільному житті міста. Будучи депутатом Вільногірської міської ради 4-х скликань, очолював депутатські комісії з питань охорони здоров’я та торгівлі.

Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2019 році.

 

МОСКАЛЬЧУК ОЛЕКСАНДР ГЕРАСИМОВИЧ

Міський голова виконкому Вільногірської міської ради трудящих з 1971р. по 1982р.

Завдяки своїй наполегливості та самовідданості О.Г.Москальчук вирішив важливі для міста питання, зокрема: відкриття відділення Держбанку; будівництво першої АЗС; газифікації 220 приватних будинків; будівництво посадочної платформи на залізничній станції; створення відділу Державної податкової інспекції у м.Вільногірськ, де обіймав посаду начальника з 1990 року по 1999 рік.

Звання «За заслуги перед містом» присвоєно у 2019 році.